Мовленнєві ігри в логопедичній групі: поради І.Кравцової
«Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра — це величезне світло, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ». В. Сухомлинський
Дитину від народження оточує світ звуків, яким вона починає цікавитися вже в молодшому дошкільному віці. Важливо якомога раніше навчити дитину правильній вимові, умінню помічати та виправляти мовленнєві помилки, а таким чином – розвивати культуру мовлення дитини.
Дітям інколи важко відразу правильно відтворити почуте слово: чітко вимовити звуки в ньому, не порушити складову структуру слова.
Чіткість та чистота мовлення залежать від багатьох факторів:
- від стану та рухливості артикуляційного апарату;
- розвитку мовного дихання, що забезпечує нормальне звукоутворення;
- розвитку дикції;
- розвитку фонематичного слуху;
- уміння відрізняти одні мовленнєві звуки від інших, зокрема близькі за звучанням.
Прислухаючись до різних слів, «граючись» із ними, діти розвивають свій слух, артикуляцію, покращують вимову. У дошкільному віці гра є провідним видом діяльності дитини, ефективним методом та однією з форм навчання та виховання, яка стимулює мовленнєву активність дітей.
Ігри зі словом та звуком для дітей є не лише привабливими, а й корисними. Словесні ігри спрямовані на розвиток мовлення у дітей, уточнення та закріплення словника, на формування правильної звуковимови. Водночас вони є підґрунтям для активізації пізнавальної діяльності, розвитку розумових здібностей. У дошкільнят формується вміння висловлювати свою думку, робити висновки, застосовувати нові знання в різних життєвих ситуаціях.
Мовні ігри мають велике значення для розвитку мовлення і мислення дітей; вони активізують, збагачують їхній словниковий запас, покращують фонематичний слух, прищеплюють цікавість і любов до мови.
Шановні батьки, грайте з дітьми! Співпраця педагогів та батьків — запорука успіху.
Словесні ігри для розвитку й збагачення активного словника:
Доповни речення
Влітку листочки на деревах зелені, а восени..
Зайчик влітку…, а взимку…
Гриби ростуть у…, а огірочки — на…
Риба живе у…, а ведмідь — в…
Цукор солодкий, а лимон…
Вдень світло, а вночі…
Закінчи речення
Діти по черзі закінчують кожне з речень:
Я хочу…
Я вмію…
Я допоможу…
Я принесу…
Я заспіваю…
Здогадайся і підкажи
На дошці виставлені малюнки. Педагог називає декілька ознак одного із зображених об?єктів, а діти називають сам об?єкт:
вороняче, сіре… — крило;
зелений, ненажерливий… — крокодил;
хижий, ширококрилий… — орел;
блискуче, гладеньке… — дзеркало.
Скажи, який
Олівець — новий, великий, гарний, ребристий, кольоровий, тонкий, міцний…
Листок — осінній, жовтий, великий, маленький, опалий…
Квітка — запашна, весняна, лісова, яскрава, маленька…
Річка — швидка, прозора, глибока, чиста, широка…
Мама — добра, ніжна, мила, лагідна, працьовита…
Словесні ігри на розпізнавання частин мови, з’ясування взаємоз’язку між ними:
Весела сімейка
Правильно назвати тварин та їх дитинчат.
Мама — лисиця, тато — лис, малята — лисенята.
Півень, курка, курчата.
Кіт, кішка, кошенята.
Гусак, гуска, гусенята.
Ведмідь, ведмедиця, ведмежата.
Великий — малий
Добирання пестливих слів:
мама — матуся,
ваза — вазочка,
кіт — котик,
сонце — сонечко,
річка — річечка,
курча — курчатко,
береза — берізка,
листок — листочок.
Два — один
Утворення з двох іменників одного складного:
небо і схил — небосхил,
ліс і смуга — лісосмуга,
птах і ферма — птахоферма,
лист і падати — листопад,
хліб і робити — хлібороб,
ліс і рубати — лісоруб,
сніг і падати — снігопад.
М?яч лови – слово-ознаку утвори
Вихователь називає іменник і кидає дитині м?яч. Дитина утворює від запропонованого слова прикметник і повертає м?яч педагогові:
весна — весняний,
сонце — сонячний,
береза — березовий,
липа — липовий,
дощ — дощовий.
Словесні ігри для формування вміння висловлювати власну думку:
Згода — незгода
Завдання педагога – формувати у дітей вміння стверджувати або заперечувати тезу, обґрунтовуючи свою думку.
Вихователь. Сьогодні буде дощ.
Діти. Ні, не буде, тому що небо чисте.
Вихователь. Всі птахи відлітають у теплі краї.
Діти. Ні, деякі залишаються зимувати (горобець, ворона, галка).
Вихователь. Це — риба.
Діти. Ні, це не риба. Це — мишеня. У риби немає лапок, а в мишеняти є. Риба не вміє бігати, а мишеня вміє. У мишеняти є вуха,. а в риби немає.
Оповідки-нісенітниці
Завдання педагога – вчити визначати тему роздуму вставними конструкціями «я гадаю», «я знаю», «мені здається», «на мій погляд»; заперечувати невідповідні явища, використовуючи підрядні сполучники «бо», «тому що».
Після прослуховування оповідок-нісенітниць діти визначають невідповідності, які вони помітили. Перемагае той, хто назве їх більше.
Влітку яскраво світить сонце, тому діти вийшли на прогулянку. Вони зробили зі снігу гірку й почали кататися на санчатах. Потім зліпили з піску снігову бабу. Ось як весело було дітям!
Прийшла осінь. Діти пішли на екскурсію до озера. Там вони побачили багато цікавого. На березі озера сиділи два окуні та рак. Коли діти підійшли ближче, то рак і окуні впали прямо у воду. Біля озера росло багато берізок, а на їхніх гілочках заховалися серед зелених листочків гриби. Діти підстрибнули і зірвали кілька грибів. Ось скільки цікавого вони побачили на екскурсії!
Фантастичні гіпотези
Технологія подібних гіпотез досить проста. Вона має форму запитання: «Що було б, якби?»
Що було б, якби зникли всі дорослі?
Що було б, якби раптом зникло сонце?
Що було б, якби до нас прийшов крокодил?
Що було б, якби не було дерев і квітів?
Що було б, якби не стало річок?
Словесні ігри для вдосконалення правильної звуковимови, розвитку фонематичного слуху:
Веселі жабки
Діти стоять у шерензі. Їм пропонують назвати слово із заданим звуком і кожному «прострибати» своє слово по горбочках (по розкладених обручах) стільки разів, скільки в ньому складів (мама, мак, машина, розум…).
Краплинку візьми — весняне слово із заданою літерою назви.
Діти беруть паперові краплинки та по черзі називають слова, пов?язані з весною, в яких є певний звук.
[а] — радість, весна;
[в] — весна, вода;
[ш] — шпак, шпаківня, пташки;
[ж] — жук, жайворонок;
[д] — дерева, дощ.