fbpx

Рубрика: Сторінка вчителя-дефектолога

  Учитель – наче диригент,

                                                       Його оркестр — маленькі діти.

                                                       Заняття — чарівний момент,

                                                        Де можна щиро порадіти.

    Бо діти, ніби мудреці

                                                       Працюють і відповідають.

                                                            І радісні хвилини ці,

Нам завжди душу зігрівають.

Фенченко Марина Сергіївна

Підземельна Валентина Сергіївна

Освітній процес у корекційній групі компенсуючого типу для дітей із ЗПР здійснюється на основі програми розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років «Віконечко».

Під час корекційно – розвивальної роботи використовуються розвиваючі ігри за методиками М. Монтесорі, З. Дьєнеша, елементи пісочної терапії, арттерапії, мнемотехніки, ароматерапії, логоритміки.

Результативною та ефективною в корекційно – розвивальній роботі з дітьми дошкільного віку, що мають затримку психічного розвитку є використання інформаційно – комунікаційних технології.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

«Підготовка руки дитини до письма»

Скоро у ваших дітей почнеться новий і дуже складний етап у житті – вони підуть вчитися в школу.

Їм належить справитися з важким завданням: крім засвоєння нової інформації ще й багато писати, утримуючи все ще у неслухняних руках ручку або олівець.

Для того щоб цей процес проходив менш болісно і швидше, руку дошкільника треба готувати заздалегідь. А цьому сприяє розвиток дрібної моторики – точних, скоординованих рухів пальців рук.

Тому, що дрібна моторика у більшості сучасних дітей, особливо міських, розвинена недостатньо, багато в чому посприяв технічний прогрес.

Так! Так! Зараз багато операцій за людину виконують машини і різні технічні пристрої.

Сучасні діти (і дошкільнята в тому числі) стали дуже багато часу проводити за комп’ютерними іграми. Адже ще якихось 15-20 років тому діти із задоволенням проводили своє дозвілля за заняттями малювання, складанням різних конструкторів, склеюванням всіляких моделей. Зараз діти цим займаються все менше і менше.

Звідси і виникає дефіцит занять для розвитку дрібної моторики ..

Щоб ліквідувати цей дефіцит, треба дати дитячим пальчикам роботу.

Наприклад, мама збирається варити кашу. Запросіть дитину допомогти вам перебрати крупу, обов’язково похваливши його – які у нього спритні пальчики і зіркі очі.

Залучайте дитину до ліплення пиріжків і вареників. У літній період дайте завдання прополоти грядку від бур’янів, нехай виперуть свої носові хусточки або лялькову одяг – все це теж розвиває дрібну моторику.

Діти завжди з великим задоволенням ліплять з пластиліну і глиною: розминаючи, виліплюючи пальчиками фігурки із цих матеріалів, дитина зміцнює дрібні м’язи пальців. Прекрасно! Це відмінний «тренажер» для пальчиків.

Крім того, що це дитині цікаво, у нього виробляється і зосередженість, і терпіння, і посидючість.

Не менш цікавим і корисним буде і заняття аплікацією: вміння добре володіти навичками вирізання ножицями всяких листочків і квіточок, просто кружечків і вузеньких смужок, а потім з усього цього створити свою картину або листівку, намазуючи клеєм кожну деталь і знаходячи їй певне місце. Чим не тренування для пальчиків!

Ігри з колючим м’ячем теж спрямовані на розвиток дрібної моторики.

Починаємо з розминки. Використовувати можна невеликі м’ячики, кульки. Вони легко поміщаються в долоньці дітей, не вислизають з рук.

Дітям дошкільного віку дуже подобаються книжки-розмальовки — найпростіший і найефективніший спосіб підготовки руки дитини до письма.

Розфарбовуючи картинки, які сподобалися, дитина вчиться тримати в руці олівець, використовувати силу натискання. Це заняття тренує дрібні м’язи дитячої руки, робить її рухи більш сильними та координованими.

Найкраще користуватися кольоровими олівцями, а не фломастерами, тому що останні занадто м’які для малювання і не вимагають докладання навіть незначних зусиль.

Можна ще порадити як хлопчикам, так і дівчаткам, конструювати з LEGO. Там деталі досить дрібні і вимагають від пальчиків моторності.

Заняття шиттям і вишиванням також відмінно розвивають дрібну моторику. Звичайно, тут дорослий повинен бути завжди поруч, щоб дитина не поранилась голкою.

Поряд із названими методами можна порекомендувати під час занять із дитиною викладати камінцями контур предмета або вигнуті лінії, нанизувати намисто, застібати та розстібати ґудзики, кнопки, гачки, зав’язувати та розв’язувати стрічки; перекладати трьома пальцями, які тримають ручку під час письма, дрібні іграшки; набирати воду піпеткою зі склянки, шнурувати шнурівку тощо.

Усі ці заняття прості, не вимагають спеціальної підготовки й організації, але є надзвичайно ефективними в підготовці руки дитини до письма. І так поступово, змушуючи працювати пальчики, ми і підготуємо руку дитини до письма.

Шановні батьки! Що важливо знати, якщо у Вас росте дитина праворука:

дитині необхідно сидіти прямо, голову трохи нахиливши вперед, спину тримати прямо;
дитині не слід спиратися грудьми на стіл;
відстань від очей до зошита чи альбому 25 см .;
зошит, або альбом повинні лежати на столі з нахилом вліво;
не слід дитині напружувати руку;
світло повинне падати зліва.
 Що важливо знати, якщо у Вас росте дитина ліворука:

дитині необхідно сидіти прямо, голову трохи нахиливши вперед, спину тримати прямо;
дитині не слід спиратися грудьми на стіл;
відстань від очей до зошита чи альбому 25 см.;
зошит, або альбом повинні лежати на столі з нахилом вправо;
не слід дитині напружувати руку; свіло повинне падати справа.
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯ-ДЕФЕКТОЛОГА

батькам щодо взаємин з дитиною із особливими потребами

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки.

Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами- це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами.
Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.
Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів-фахівців.
Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

Консультація на тему:”Особливості налагодження успішної взаємодії батьків з дитиною під час організованої навчальної діяльності” Наумець Дарина Ігорівна дефектолог

Консулльтація “Особливості налагодження успішної взаємодії батьків з дитиною під час...