Музейна педагогіка в ДНЗ “Олімпійський”
Музейна педагогіка – досить новий, але вже популярний напрям навчально – виховної діяльності.
Сьогодні чи не найважливішими і найактуальнішими напрямами роботи в царині музейної педагогіки є духовно – моральне та громадянсько – патріотичне виховання. Адже від того, яке зерно ми посіємо в душі дітей у дошкільному віці, таким паростком проросте воно в майбутньому, впливаючи на формування характеру та самосвідомості особистості.
Використання засобів музейної педагогіки дає змогу пробудити в дітях відчуття приналежності до свого роду, до рідної землі, прагнення долучитися до культури українського народу, його історії, традицій.
Музеї – це культурно освітні та науково – дослідні заклади, що збирають, вивчають, експонують та зберігають пам’ятки матеріальної та духовної культури, природничо – наукові колекції тощо.
У перекладі з грецької музей означає місце, присвячене музам, дочкам богині пам’яті. Мнемозіни. Вважаючи їх покровительками науки і мистецтва, греки будували на честь муз храми, які називали музейонами.
Музейна педагогіка – це наукова дисципліна на перетині музеєзнавства, педагогіки й психології, яка розглядає музей як освітню систему.
Завдання музейної педагогіки:
- формувати у дітей ціннісне ставлення до культурно – історичної спадщини;
- розвивати інтерес до експонатів музею;
- формувати образ музею як зберігача предметів культурно – історичного значення.
Педагоги нашого дошкільного закладу часто замислювалися над тим, як ознайомити дошкільнят з абеткою загальнолюдської культури, як домогтися, щоб у дитини виникла потреба бути доброю, чуйною, як розкрити її особистий потенціал. Творчий пошук привів нас до музейної педагогіки, засобами якої можна ефективно розв’язувати ці завдання.
Музей як спосіб пізнання світу містить великий потенціал для особистого розвитку дошкільнят, він розширює «середовище існування» дитини вже з дошкільного віку, є місцем інтелектуального відпочинку.
Головною метою роботи нашого педагогічного колективу в межах музейної педагогіки є виховання культурної творчої особистості, яка сприймає, цінить, втілює в життя принципи добра і краси; взаємодія з працівниками музеїв нашого міста і створення міні – музеїв у ДНЗ. В дитячому садку створена музейно-педагогічна програма для дітей дошкільного віку. Автор цієї програми завідувач ДНЗ №12 “Олімпійський” м.Суми – Мірошниченко В.О.
Задля успішної реалізації цієї мети ми прагнемо максимально розширити розвивальне естетичне, художнє середовище, в якому виховуються наші діти, за трьома напрямками:
- залучення дітей та їхніх батьків до відвідування музеїв;
- зустрічі дітей з літераторами, музикантами, художниками;
- створення міні – музеїв у дошкільному закладі.
Музейна педагогіка в нашому дошкільному закладі – це енергія творчої діяльності усіх педагогічних працівників, завдяки якій цей напрям успішно розвивається в нас уже протягом багатьох років. Така діяльність захоплює педагогів, духовно збагачує та розвиває дітей, подобається батькам, вносить радість у повсякденне життя. На сьогодні в нашому дошкільному закладі напрацьовано чимало практичних матеріалів для роботи з дітьми: конспекти занять, сценарії свят, розваг, конкурсів, пошуково – дослідницька робота, тощо.
Вихователі ДНЗ, керівник ізодіяльності, музичні керівники разом планують усю роботу в межах музейної педагогіки за Базовою програмою «Я у Світі».
Уже в наймолодшому віці діти починають цікавитись різними предметами, адже дитина пізнає навколишній світ, накопичуючи чуттєві враження від предметів, що її оточують. Під час зустрічі дитини з предметом, який розповідає про час, не тільки відбувається насичення естетичними враженнями, а й засвоюються етичні правила і норми.
Пізнаючи нове, незвичайне, діти, як правило, залучають у сферу своїх інтересів і батьків. Створення навіть маленької експозиції задіює різноманітні форми роботи не тільки з педагогами і дітьми, а й із сім’ями дітей.
Нам дуже приємно, що батьки активно підтримують усі починання педагогів щодо музейної справи. Саме разом з батьками на сьогодні в нашому дошкільному закладі вже створено такі міні – музеї.
Основна мета і завдання створення міні – музеїв:
- створити предметно – розвивальне середовище, яке б сприяло формуванню у дітей пізнавального інтересу та естетичного сприймання предметів, об’єктів і явищ навколишньої дійсності;
- ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом, архітектурою, декоративно – ужитковим мистецтвом;
- залучення батьків до музейної педагогіки.
На базі міні – музеїв з дітьми проводяться заняття щодо ознайомлення з довкіллям, природою, з розвитку мовлення, образотворчої діяльності. за допомогою музейних експонатів вихователі формують у дітей художньо – естетичну, комунікативно – мовленнєву, логіко – математичну художньо – мовленнєву компетентності.
Збирання будь – якої колекції – чудова можливість для виховання корисних і необхідних для життя навичок. І не забуваймо: процес пізнання цього світу значно важливіший, ніж самі знання. Спільна справа дитини і дорослого обов’язково дасть чудовий результат. І як вершина всього – відчуття близькості, взаєморозуміння, бажання й надалі діяти разом.
У дошкільному віці починається фактичне становлення особистості. Тому прагнемо не лише дати дитині уявлення про навколишній світ, але й виділити при цьому такі змістові опорні моменти, які слугуватимуть їй у майбутньому ціннісними орієнтирами.
І саме музей дає змогу збагатити дітей враженнями від предметів, яких вони ніколи не бачили й не могли бачити в повсякденні, розширити їхній кругозор, сформувати системне уявлення про світ.
Що є найкращим у світі?
Квітка? Так!
Сонце? Так!
Зелене дерево? Так!
Дитина? Так! Так! І ще раз так!
І коли ми бачимо дитину щоденно то хочемо, щоб вона зростала, як зелене деревце, розквітала, як квітка і зігрівала всіх навколо радісними усмішками, як сонечко. Ми відчуваємо кожною часточкою своєї душі потребу зробити для неї щось таке в житті, щоб минули роки, а вона пам’ятала, знала, що це дав їй дитячий садок.
Хочеться, щоб наші діти не змаліли духовно, щоб не виростали, як оте перекотиполе, без роду і племені, байдужими до рідної землі, щоб уміли берегти найкращі традиції минулого. Адже Україна з давніх-давен славилися розмаїттям народних свят, звичаїв, обрядів. Наші діди й прадіди берегли духовні надбання українців, передавали їх з роду в рід, з покоління в покоління для того, щоб нащадки не втратили своє коріння, свій родовід, свою історію.
І ми, сучасні педагоги, повинні продовжувати цей духовний зв’язок.
Музейну експозицію було створено за ініціативи творчої групи педагогів, спроможних виконувати пошуково-дослідницьку, просвітницьку, експозиційну роботу.
