АВТОРСЬКА СТАТТЯ ВЧИТЕЛЯ-ДЕФЕКТОЛОГА ПІДЗЕМЕЛЬНОЇ В.С.

УДК 33.1-452

СЕНСОРНА ІНТЕГРАЦІЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

З РОЗЛАДАМИ АУТИЧНОГО СПЕКТРУ

У статті розглянуто сутність поняття «сенсорна інтеграція» та «Розлади аутичного спектру» (РАС). Описано предметно-розвивальне середовище сенсорної кімнати та її вплив на розвиток особливої дитини. Визначено основні вправи для стимуляції сеснорої інтеграції дітей з порушеннями аутичного спектру. Основна увага приділена процесу відтворення сенсорної чутливості у дітей дошкільного віку із дезинтегративним розладом за допомогою комплексного, систематичного та індивідуального  підхода, які використовують  учасники  сенсерної інтеграції.

Ключові слова: сенсорна інтеграція, розлади аутичного спектру, сенсорна кімната.

В статье рассмотрена сущность понятия «сенсорная интеграция» и «Расстройства аутистического спектра» (РАС). Описаны предметно-развивающая среда сенсорной комнаты и её влияние на развитие особенного ребенка. Определены основные упражнения для стимуляции сеснорной интеграции детей с нарушениями аутистического спектра. Основное внимание уделено процессу пробуждения сенсорной чувствительности у детей дошкольного возраста с дезинтегративным расстройством с помощью комплексного, систематического и индивидуального подхода, которые используют участники сенсерной интеграции.

Ключевые слова: сенсорная интеграция, расстройства аутичного спектра, сенсорная комната.

Постановка проблеми. Сучаснi дослідження свідчать, що в світі зростає кількість дiтей з порушеннями аутичного спектру. Цей загальний розлад розвитку простежується у двох-шести випадках на 1000 дітей.

Незважаючи на велику численiсть корекційних засобів допомоги дітям з РАС і певних терапевтичних впливів, опрацьованої системи та загальновизнаного алгоритму дій щодо побудови психолого-педагогічного впливу на розвиток таких дітей відсутня. Тому, інколи корекційно-реабілітаційні заклади обмежені у своїй роботі тільки одним, начебто універсальним методом, який не завжди включає в себе індивiдуальні особливості дитини.

Аналіз актуальних досліджень. Розлади спектру аутизму представляють особливий тип порушення психiчного розвитку, що виникає на основі біологічної дефіцитарності дитини (С.Барон-Коен, Л.Вінг, Л.Каннер, К.Лебединська, І.Мамайчук, О.Мастюкова, О.Нікольська, Б.Римланд, В.Синьов, Т.Скрипник, В.Тарасун, О.Хохліна, Е.Шоплер, Д.Шульженко, А.Чуприков та ін.).

Останнім часом надходить все більше підтверджень того, що РСА найчастіше спричиняються геномною патологією (Е.Вейкфилд, Е.Язбак), для запуску патологічного механізму потрібен додатковий зовнішній фактор (вакцинація, захворювання, стрес тощо).

Поняття «сенсорна інтеграція» вперше вжив британський учений у галузі фізіології і нейробіології – сер Чарлз Скотт Ше?ррінгтон у 1902 році щодо функцій нейронів. На сьогодні існує ряд різноманітних підходів та пояснень процесу та явищ сенсорної  інтеграції. Їх огляд дозволить зрозуміти еволюцію цього поняття та шляхи впровадження його у психолого-медико-педагогічний простір, зокрема, застосування по відношенню до дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Вчені-фізіологи неоднозначно описують це явище. І.Сєченов відзначає, що орган чуття є почергово рецептором й ефектором, де в основі відчуття лежить повний і складний рефлекторний акт, що підкорюється загальним законам рефлекторної діяльності [2].

 Мета – проаналізувати і охарактеризувати метод «сенсорної інтеграції», визначити його вплив на розвиток дитини з розладом аутичного спектра.

Виклад основного матеріалу. Розлади аутичного спектра на сьогоднішній день є вiдомими як порушення центральної нервової системи полігенетичного походження. Незважаючи на те, що чiткої локалізації порушень головного мозку, які б відповідали діагнозу РАС не виявлено, більшість дослідників сходяться на тому, що вони мають функціональний характер і пов’язуються із нестачею та неправильністю зв’язків між певними нервовими центрами кори головного мозку (гіпокамп, префронтальна кора, середня частина скроневої кори, задня частина тім’яної кори) [4].

Розлади аутичного спектру характеризуються не тільки неоднозначністю генетичної природи та картини неврологічних порушень, а й значною варіативністю психічних проявів та симптомів. Лише кілька характеристик дозволяють виокремити РАС з поміж інших психічних захворювань:

• труднощі в зворотнiй соціальній взаємодії та міжособистісному спілкуванні,
• демонстрація незвичної поведінки чи повторювальний характер поведінки (стереотипні інтереси, аутостимуляції) [4].

Для багатьох осіб із діагнозом РАС реальними є сенсорні порушення. Часто такi порушення проявляються в очевидний спосіб: надчутливість слухового аналiзатора, тактильна гiперчутливість, боязкість яскравого світла та ін. Навіть при відсутності очевидних сенсорних труднощів аутична дитина може мати викривлене сенсорне відображення світу і себе в ньому. У свою чергу, викривлене сенсорне відображення відбивається на перцептивному відображенні світу. І, як результат, велика частина психомоторних порушень пов’язана із неправильним вiдображенням реальності. Оскiльки будь-який рух людини народжується, реалiзується, контролюється на підставi сенсорної інформації, то специфічними в цьому плані є кiнестетичні (сила, швидкість, міра руху) та статичні (положення тіла в просторі) вiдчуття.

Враховуючи порушення обробки сенсорної інформації у дітей з РАС їм рекомендована терапія сенсорної інтергації. Процес сенсорної інтеграції починається з перших тижнів життя плоду і найінтенсивніший перебіг має до кінця дошкільного віку. З розвитком інтеграції пов’язане функціювання людини на всіх рівнях. Адекватна сенсорна інтеграція – це злагоджене функціювання сенсорних систем.

Фундаментальне значення для розвитку інтеграції органів чуття має функціювання чотирьох систем, які відбирають і аналізують інформацію, пов’язану з тілом: [1].

1. Схеми тiла, що зумовлює становлення праксису (цiлеспрямованих дій);
2. Відчуття рівноваги, яке допомагає тілу правильно розподіляти м’язові зусилля відповідно до ситуації;
3. Відчуття глибинної чутливості, яке дає змогу вiдчувати власні стани і прояви окремих частин тіла;
4. Візуальне сприймання.

Передумовою побудови занять із сенсорної інтеграції для дітей дошкільного віку з РАС є створення відповідного корекційно-реабілітаційного середовища, яке передбачає оптимальні умови пізнання дитиною кожного об’єкта у сукупності його сенсорних якостей та ознак. Одним із видів такого середовища визнано сенсорну кімнату.

Предметно-розвивальне середовище сенсорної кімнати можна класифікувати за блоками:

• середовище темної сенсорної кімнати, що потребує створення спеціального затемненого приміщення,у якому можемо спостерігати світлові ефекти;
• середовище світлої сенсорної кімнати, призначене для взаємодії дитини із м’якими модулями, кульковим басейном, аудіовізуальними й тактильними стимуляторами, іноді його називають «м’якою кімнатою» [3].

Враховуючи комплексний, систематичний та індивідуальний підхід до дітей із розладами аутичного спектра були підібрані та впроваджені вправи на стимуляцію сенсорної інтеграції:

• стимуляція стоп, долонь, поверхні тіла біля хребта, обличчя;
• дотикова стимуляція; потирання руки дитини предметами різної фактури;
• відпрацювання рухових проявів як відгуку на інструкцію (стань
• на одну ногу, підніми руки до гори і поєднай їх над головою тощо);
• вирізнення елементів (фігур) з тла (за кольоровими таблицями
• на білому, жовтому, сірому папері з окресленими формами геометричних фігур як зорова стимуляція та зорово-рухова);
• переміщення погляду за рухомими предметами;
• малювання фігур;
• розпізнавання форм за допомогою дотиків;
• розпізнавання фігур, які окреслюють на долонях дитини, її животі, спині;
• рухи пальцем у напрямі носа й руки терапевта;
• відпрацювання послідовності рахунку та звуків;
• розпізнавання звернень за допомогою слуху;
• стимуляція реакції на запахи;
• стимуляція реакції на смак (з урахуванням особливої поведінки дитини: підгризання, жування частин одягу чи неїстівних предметів) [2].

Для гармонійного розвитку дитини необхідно застосовувати вправи вже з раннього віку.

Висновок. Враховуючи здійснений теоретичний аналіз можна стверджувати, що сенсорна інтеграція допомагає сформувати здатність до концентрації, організації вражень, самоприйняття та самоконтролю, що покращує функціюювання дитини в повсякденній життєдіяльності та інтегруватися у соціальнй простір.

Сенсорна інтеграція допомагає розвинути такі уміння та психологічні утворення, як здатність до концентрації, організації вражень, абстрактного розмірковування, самоприйняття та самоконтролю, тобто – усього того, щоб можна було нормально функціювати в повсякденній життєдіяльності, у школі, родині, а з часом – у дорослому житті.

Перспектива дослідження. За допомогою практичних досліджень та спостереження динамики розвитку впливу сенсорної інтеграції дітей з розладами аутичного спектру, визначити найбільш ефективні врави для стимуляції відчуттів зовнішнього впливу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Матиева Л. А., Удалова Э. Я. Сенсорное воспитание детей с отклонениями в развитии. Сборник игр и игровых упражнений. Серия: Специальная психология. – М.: Книголюб, 2008. – 128 с.
2. Скрипник Т.В. Феноменологія аутизму / Т.В. Скрипник. – К.: Фенікс, 2000. – 368 с.
3. Шульженко Д.І. Основи психологічної корекції аутистичних порушень у дітей: монографія / Д.І. Шульженко. – К., 2009. – 385 с.
4. Хворова Г. М. Концепція розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом: [навч. посіб. для вищих навч. закладів] / В. В. Тарасун, Г. М. Хворова; за наук. ред. Тарасун В. В. – К. : Наук. світ, 2004. – 100 с.