Технологія керівництва сюжетно-рольовими іграми в ЗДО

Технологія керівництва сюжетно-рольовими іграми в ЗДО

Перелік виховних завдань, що ставляться перед дітьми

Ранній дошкільний вік:

1. Вчити дітей діяти з предметами та іграшками, включати нові епізоди до знайомого сюжету.
2. Добирати за допомогою дорослого іграшки для своїх ігор.
3. Переносити знайомі дії з іграшками в різні ігрові ситуації.
4. Сприяти розвитку гри за допомогою запитань, наприклад, «Лялька поїла. Що вона буде робити далі? Де серветка? Чи не хоче лялька спати, як ви думаєте?» та ін.
5. Спонукати дітей споруджувати будівлі з будівельного матеріалу (цеглинок, кубиків, пластинок) для розвитку сюжету гри.
6. Запропонувати дітям матеріали, які можуть використовуватися ними як предмети-замінники.
7. Заохочувати дітей висловлюватися.
8. Формувати у дітей найпростіші форми рольової поведінки: спонукати діяти відповідно до певної ролі (мами, водія, лікаря); відображати найпростіші образні дії деяких персонажів (бути зайчиками; пострибати, як зайчики); пов’язувати ряд дій з назвою ролі, добираючи атрибути для її визначення.
9. Вчити дітей використовувати як партнера у грі ляльку, ведмедика; перетворювати іграшку в дійовий персонаж (погавкати за собачку, покукурікати за півника, тощо).
10. Заохочувати самостійні об’єднання дітей (2-3 дитини) для спільних ігор, вчити їх при цьому ділитися іграшками, чемно звертатися один до одного з проханням.

Тематика сюжетно-рольових спільних ігор для дітей раннього дошкільного віку:

«Дитячий садок», «Сім’я», «Дочки-матері», «Водії», «У лікаря», «Одягнемо Катю на прогулянку», «Погодуємо ляльку», «Приготуємо обід», «Наваримо каші», «У Зайчика день народження», «Вкладемо Ведмедика спати», «Побудуємо дім для Півника», «Поїдемо в гості до бабусі», «Подивимося телевізор», «Приберемо у кімнаті», «Почастуємо Лисичку», «Полікуємо Ведмедика», «Напоїмо Півника чаєм», «Заколишемо ляльку» та інші.

Молодший дошкільний вік:

1. Спонукати дітей брати участь у спільних з вихователем іграх, теми сюжетів яких використовуються з навколишнього життя (сім’я, дитячий садок, транспорт), а також в іграх за сюжетами літературних творів (казок «Ріпка», «Рукавичка»; «Маша обідає» С.Капутікяна).
2. Навчити дітей виконувати ігрові дії, пов’язані між собою та об’єднані загальною назвою (лікувати – ставити градусник, змазувати йодом, дивитися горлечко, слухати; годувати – накривати на стіл, пов’язувати серветку, годувати супом, поїти компотом, витирати серветкою).
3. Формувати найпростіші образно-виразні вміння під час виконання ролі (жабка стрибає, мишка біжить маленькими кроками та ін.).
4. Навчити дітей виконувати рольові взаємодії в сюжетних іграх з 2-3 дійовими особами (шофер – пасажири, мама – дочка, лікар – хворий) в індивідуальних іграх з партнерами – іграшками (ляльки, ведмедики, зайці), намагаючись оживляти їх, виконувати роль по черзі (за себе, за ляльку).
5. Вчити дітей виконувати другорядні та головні ролі.
6. Заохочувати спроби дітей підбирати атрибути для тієї чи іншої ролі, доповнювати ігрову обстановку предметами, іграшками, яких не вистачає.
7. Спонукати до використання у грі предметів-замінників (паличка – градусник, слухавка, шприц), спорудженню з різних матеріалів будівель для гри.
8. Вчити використовувати великий і настільний будівельний, а також природній матеріал (пісок, сніг, вода) з метою спорудження будівель для гри (місток, доріжка, будинок, гірка).
9. Формувати вміння гратися поруч, підтримувати та закріплювати короткочасні форми ігрової взаємодії дітей. Допомагати дітям об’єднуватися в маленькі групи (по 2-3) на основі інтересу до діяльності, особистих симпатій.
10. Привчати дітей додержувати під час гри елементарних правил поведінки, вміння гратися без конфліктів. Тематика сюжетно-рольових ігор дітей молодшої групи: Відповідно до теми сюжетів з навколишнього життя: сім’ї, дитячий садок, транспорт, лікарня, магазині: «Сім’я», «Дитячий садок», «У лікаря», «Магазин», «Водії», «Перукарня», «Будівельники», «Ляльки гуляють», «Ляльки обідають», «Ляльки лягають спати», «Ляльки проснулися», «Напоїмо ляльок чаєм», «Одягнемо ляльок на прогулянку», «Навчимо ляльок роздягатися після прогулянки», «Покатаємо ляльок з гірки», «Покатаємо ляльок на машині», «Нова кімнати для ляльок», «Купання ляльки», «Прання лялькової білизни», «Лялька захворіла», «Побудуємо лялькам дім», «Зробимо ляльці гарну зачіску», «У ляльки Каті день народження», «Лялька прийшла в дитячий садок» та інші.

Середній дошкільний вік:

1. Залучати дітей до спільних з вихователем ігор, які включають 2-3 взаємодіючі ролі (вихователь, няня, медична сестра, лікар, діти).
2. Привчати дітей вибирати тему гри самостійно, погоджуючи її один з одним, виконувати дії, добирати предмети та атрибути відповідно до визначеної ролі.
3. Спонукати дітей реалізувати в іграх правила культурної поведінки, доброзичливості, взаємодопомоги та ін.
4. Вчити дітей виконувати роль, використовуючи предмети-замінники, самостійно добирати їх, виконувати умовні ігрові дії.
5. Привчати дітей самостійно (без вихователів) розвивати нескладні сюжети («Сім’я», «Дитячий садок», «Магазин», «Лікарня», «Будівельники»), що містять в собі 1-2 ситуації, застосовуючи знання, здобуті в результаті ознайомлення з навколишнім середовищем.
6. Залучати дітей до театралізації, драматизації знайомих казок, сучасних літературних сюжетів, з використанням художньо-виразних засобів (інтонації, міміки, жестів, пози). Привчати використовувати в театралізованих іграх образні іграшки, театральні ляльки.
7. Формувати в дітей вміння при незначній допомозі дорослого вибирати зручне місце для гри, організовувати ігрову обстановку.
8. Вчити дітей використовувати споруди з будівельного матеріалу в сюжетно-рольовій грі.
9. Вчити дітей творчо використовувати рольовий діалог, підтримувати дитяче фантазування.
10. Відображати в грі конкретні образи знайомих і близьких людей, створювати образи на основі типових і загальних рис, ознак, прикмет, характеристик, наслідуючи дії дорослих.

Тематика сюжетно-рольових ігор дітей середньої групи: «Сім’я», «Дитячий садок», «Вуличний рух», «Водії», «Лікарня», «Магазин», «Будівельники», «Транспорт», «Перукарня», «Зоопарк», «На меблевій фабриці», «На птахофермі», «Ательє», «Пекарня», «Художня майстерня», «Моряки» та ін.

Старший дошкільний вік:

1. Вчити дітей самостійно організовувати сюжетно-рольові ігри: обирати тему для гри, імпровізувати в її здійсненні, створювати предметно-ігрове середовище, ігрову ситуацію, розгортати ігровий сюжет.
2. Спонукати дітей заздалегідь розподіляти ролі в ігровій групі з 3-4 осіб.
3. Вчити дітей в разі потреби виконувати в ході гри в одному сюжеті 2-3 ролі.
4. В процесі гри спонукати дітей додержувати засвоєних норм і правил поведінки, виявляти чуйність, прагнення допомогти, піклування, взаємовиручку, долання перешкод тощо.
5. Вчити дітей в процесі гри добирати, замінювати іграшки, предмети, створювати обстановку для гри за допомогою різноманітного допоміжного матеріалу відповідно до теми та сюжету гри.
6. Вчити дітей використовувати у грі іграшки, зроблені своїми руками, вміти споруджувати потрібні для гри будівлі (пароплав, мости, вокзал, світлофор, залізницю, дитячий садок, будинки, вулицю, місто тощо): використовувати в іграх природний матеріал (пісок, воду, глину, сніг, лід).
7. Вчити дітей вносити різноманітність у театралізовані ігри, використовувати при підготовці до спектаклю театралізовані ляльки, саморобні іграшки, атрибути, елементи костюмів, декорацій.
8. Продовжувати вчити дітей цікаво і змістовно гратися як наодинці, так і вдвох-втрьох чи в більших за кількістю дітей ігрових групах, вміти домовлятися. 9. Вчити дітей обирати із пізнавального багажу події, які найбільше підходять до гри, намічати послідовність у сюжеті.
9. Опанувати виразні засоби, які необхідні для виконання різних ролей, відображення рольових дій, взаємин, вміння змістовно гратися наодинці, в мікро-, макроігрових групах, додержуючись рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування, свідомо використовуючи іграшки-замінники. (Це кінцева мета у Базовому компоненті дошкільної освіти).

Тематика сюжетно-рольових ігор для старших дошкільників: «Сім’я», «Дитячий садок», «Школа», «Моряки», «Льотчики», «Аптека», «Бібліотека», «Лікарня», «Перукарня», «Ательє»,  «Вуличний рух», «Регулювальник», «Магазин», «Шофери»,   «Будівельники», «Зоопарк», «Птахоферма», «Залізниця», «Завод»,  «Пекарня», «Пошта», «Пожежники», «На меблевій фабриці», «На фабриці іграшок», «Збирання врожаю», «Автомобільний транспорт», «Космонавти», «На тваринницькій фермі», «Наше місто», «Моряки»  та ін.

Роль вихователя в процесі керівництва грою дітей

(за працями Н.Я.Михайленко, Н.А.Короткової)

1,5 – 3 роки

Починає гру так, щоб бачили всі діти. Заохочує до неї 1-2 дитини. Пропонує продовжити дії вихователя (знайти потрібну сюжетну іграшку або її замінника). Коментує вголос розпочату дитиною ігрову дію («Оленка посадила лялечку на стільчик і зараз напоїть її чаєм»).

3 – 4 роки

Заохочує дітей до ролевих взаємодій (ролевого діалогу), зводячи до мінімуму предметні ігрові дії («Запитай, Оленко, чому плаче лялечка? Спробуй її заспокоїти»). Взявши на себе головну роль, приєднується до гри дітей. Взявши на себе додаткову роль, спрямовує гру в ролевий діалог, використовуючи при цьому сюжетно-змістову ситуацію (наприклад, розмову персонажів по телефону).

4 – 5 років

Приєднується до гри дітей, взявши на себе додаткову роль. Потім розгортає гру через послідовну заміну своєї ролі дитиною, стимулюючи її до рольової поведінки.

5 – 7 років

Заохочує дітей до гри-вигадки, яка проходить у чисто розмовній формі: зміст відокремлюється від предметно-ігрових дій і ролевих взаємин (словесне планування гри, розподіл ролей попередній). Переходить від часткової заміни відомих сюжетів до побудови нових (ускладнення ігор) (Діти, ваша гра дуже цікава. А не хотіли б ви в центрі міста збудувати фортецю чи ще щось, що могло б зупинити ворога? (сюжетна гра «Моє місто»). Картка-схема аналізу сюжетно-рольової гри

1. I. Забезпечення загальних умов організації сюжетно-рольової гри:

– санітарно-гігієнічні умови;

– відведення часу для гри в режимі дня;

– створення предметно-ігрового середовища згідно з віковими особливостями дітей та вимогами програми;

– доступність ігрового матеріалу.

1. II. Організація ігрової діяльності:

– з чиєї ініціативи виникла гра;

– обґрунтованість та обумовленість розподілу і розміщення ігрових груп дітей;

– оптимальність навантаження на кожного учасника гри;

– дотримання встановлених правил;

– надання можливості творчого вирішення ігрового задуму;

– забезпечення комплексності у вирішенні навчальних, розвивальних і виховних завдань у ході гри.

III.     Виховна діяльність:

– розв’язання завдань морального, розумового, естетичного, етичного виховання;

– створення психологічного мікроклімату та продуктивної атмосфери під час гри;

– вплив ігрового середовища на культуру взаємин.

1. IV. Діяльність дітей:

– рівень інтересу до ігрової діяльності;

– ступінь активності;

– навички самостійної діяльності, виявлення ініціативи;

– навички ігрової діяльності, їх відповідність вимогам програми;

– співпраця вихователя і дітей;

– обсяг та якість гри дітей, її просування, тривалість;

– рівень розвитку пізнавальних здібностей дітей.

1. V. Керівництво грою вихователем:

– вплив вихователя на розвиток та якість гри;

– позиція по відношенню до дітей, врахування їхніх індивідуальних особливостей;

– стиль педагогічного керівництва;

– педагогічна культура;

– педагогічний задум та рівень його реалізації;

– запобігання негативному впливу соціального середовища на сюжет гри (прояви агресії, насильства, покарання, жорстокості, аморальних вчинків).

VI.       Охорона життя і здоров’я дітей