Мнемотехніка – сучасна технологія підвищення продуктивності освітнього процесу

Одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання через застосування новітніх освітніх психолого-педагогічних технологій і, зокрема, «мнемотехніки». Мнемотехніка належить до здоров’язбережувальної технології, що забезпечує оптимізацію розумової діяльності в умовах сучасної освіти.

Мнемотехніка (від грецької – пам’ять і мистецтво) – це спосіб покращення нової інформації шляхом утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів і прийомів. Мнемотехнічні прийоми передусім застосовують для поліпшення засвоєння складної інформації, що не має встановлених логічних зв’язків між її елементами з погляду людини, яка її запам’ятовує, і потребує тривалого зберігання та подальшого відтворення,наприклад: послідовність цифр, телефонні номери, історичні дати, формули.

Можливе запам’ятовування за допомогою мнемотехніки також слів, термінів, географічних назв, граматичних правил, імен та прізвищ тощо. Застосування мнемотехніки поліпшує показники обсягу та точності запам’ятовування і розвитку   пізнавальних процесів, підвищує тривалість зберігання та якість відтворення засвоєної інформації.

Мистецтво запам’ятовування було особливо важливим для людства ще у дописемний період історії. Так,жерці, шамани, оповідачі, музиканти, торгівці повинні були запам’ятовувати значний обсяг інформації.

Перші згадки про мнемотехніку, або мнемоніку, як і сам термін,з’явились у Стародавній Греції. Греки настільки обожнювали пам’ять,що у їхній міфології з’явилась богиня пам’яті Мнемозіна, яка була матір’ю дев’яти муз, покровителькою всіх мистецтв. Вважається, що термін «мнемотехніка» придумав Піфагор Самоський (570-490рр.до н.е.) – давньогрецький філософ і математик. Відомий філософ і вчений Аристотель також був обізнаний із мистецтвом запам’ятовування . Він розглянув питання пам’яті в одному із своїх трактатів «Про пам’ять».

Вагомий внесок у становлення мнемотехніки зробили римські філософи, оратори, спеціалісти поліпшення пам’яті. Так, одна з найдавніших  робіт: «Риторика»,  що збереглася,  містить дані про мнемонічні прийоми й особливості їх застосування, датується приблизно 86-82 рр.до н.е. і належить Цицерону – давньоримському політикові і філософу, блискучому ораторові.   Одним з відомих прихильників мнемотехніки вважають давньоримського державного і політичного діяча, диктора, полководця, письменника Юлія Цезаря.

Основними мнемічними процесами є: збереження, забування, відтворення і впізнавання. Відомо, що пам’ять – найбільш тренований пізнавальний процес. Головна умова розвитку пам’яті –  вправи і тренування. Адже саме на пам’ять у процесі навчання припадає особливе навантаження. Від рівня розвитку мнемічних процесів здебільшого в чому залежить успішність навчання школярів. На думку американського психолога Л.Терстоуна, існує набір незалежних здібностей, які визначають успішність інтелектуальної діяльності. зокрема:   словесне розуміння; мовна швидкість; числовий фактор; просторовий фактор; асоціативна пам’ять; швидкість сприймання; індуктивний фактор.

Роль мнемотехніки полягає в компенсації саме “природних недоліків” у пам’яті людини. Загальновідомо, що обробка, зберігання і відтворення отриманої інформації – це важливий аспект інтелектуальних можливостей людини, що визначає її здатність до самоосвіти і розвитку. Авторами посібника «Мнемотехніка – технологія ефективного засвоєння інформації» створено єдину класифікацію всіх способів, що поліпшують засвоєння нової інформації, та надано визначення  термінів і понять запропонованих методів і прийомів.

В садочку Олімпійський апробацію новітньої методики проводять вихователя груп для дітей молодшого дошкільного віку Ю.Шевельова, В.Сурженко. З питань упровадження технології дошкільний заклад співпрацює з обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів.