Мова не виникає сама по собі, їй необхідно вчитися, і можливо це тільки в процесі спілкування. Навіть якщо ви мовчазні від природи – все одно говорите з дитиною. Дитина легше розуміє звернену мову, якщо вона пояснює те, що відбувається з нею і навколо неї. Тому супроводжуйте свої дії словами.
Озвучуйте будь-яку ситуацію – але тільки якщо ви бачите, що дитина чує і бачить вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться їй в очі. Це особливо важливо, якщо ваша дитина надмірно активна, постійно рухається. Якщо ваш малюк ще тільки лепече або говорить мало слів, намагайтеся, щоб він бачив вашу артикуляцію.
Говоріть просто, чітко, виразно промовляючи кожне слово, фразу. Діти дуже чуйні до інтонації, тому кожне слово, на яке падає логічний наголос, вимовляйте якомога виразніше.
Повторюйте багато разів одне й те саме слово, фразу (змінюючи порядок слів). Щоб дитина засвоїла нове слово, вживайте його не один раз і в різних контекстах.
НЕ ПЕРЕСТАРАЙТЕСЯ. Не вживайте занадто довгих фраз. Не перевантажуйте дитину, пред’являючи їй відразу велику кількість незнайомих слів.
Вимовляйте нове слово в емоційно сприятливій ??ситуації. Психологи помітили: у таких умовах дитина навчається в десять разів краще.
Важливо, щоб дитина мала можливість бачити, торкатися, нюхати, тобто вивчати предмет різними способами. Якщо побачите, що дитина взяла предмет, відразу ж назвіть його кілька разів – чітко і виразно.
Завжди схвалюйте бажання дитини вступити з вами в контакт. Підтримуйте це прагнення спілкуватися!
Якщо лепет малюка одноманітний, намагайтеся збагатити його, пропонуючи ланцюжок слів з іншими приголосними і голосними (дя-дя-дя, ма-ма-ма, ка-ко-ку).
Мова розвивається на основі наслідування і самонаслідування. Коли дитина говорить сама або разом з вами, вимикайте гучну музику, телевізор і намагайтеся дати їй можливість чути себе і вас. Не сюсюкайте з дитиною, адже ж ви не хочете потім переучувати її спілкуватися нормально.
Створюйте такі ситуації в грі, де дитині знадобиться звуконаслідування. Спонукаєте ви, а не ситуація.
Батьки намагаються вгадати бажання своєї дитини. У малюка не виникає необхідності вимовляти будь-що. Є небезпека затримки дитини на стадії жестового спілкування.
Дитина володіє словом на двох рівнях:
розуміє його – пасивний словник,
вживає у мовленні – активний словник.
Якщо ви поповнюєте ресурс розуміння, це обов’язково приведе до лексичного вибуху.
Фіксуйте його мовні досягнення, записуйте, скільки слів дитина розуміє, які виголошує.
Спонукайте розрізняти близькі звуки, слова, які відрізняються одним звуком.
Використовуйте слова типу «бух», «ням-ням», «ав-ав». Створіть основу для повноцінного мовлення.
Читайте короткі казки, вірші по кілька разів – діти краще сприймають тексти, які вони вже чули.
Розвивайте дрібну моторику – точні рухи пальців руки. Вона тісно пов’язана з розвитком мовлення.
Якщо дитина неправильно вимовляє звуки, не смійтеся, не повторюйте неправильну вимову. Спонукайте дитину послухати правильне проголошення і спробувати його повторити.
Пам’ятайте: тільки ви здатні допомогти дитині розвиватися гармонійно. Не забувайте активно радіти її успіхам, частіше хваліть своє маля.
