Вправи на розвиток мислення дітей
Побачити проблему часто буває складніше, ніж вирішити її. Уміння бачити проблеми — інтеграційна властивість, що характеризує мислення людини. Розвивається вона протягом довгого часу в різних видах діяльності. Рішенню цієї складної педагогічної задачі значною мірою допоможе наступна вправа:
«Назвіть якомога більше ознак предмету»
Це завдання допомагає дитині вчитися концентрувати свої думки на одному предметі. Педагог називає будь-який предмет. Дітям необхідно пригадати якомога більше можливих ознак цього предмету. Так, наприклад, диван може бути: м’яким, великим, новим, високим, розсувним, дитячим, зручним і ін. Таку вправу можна провести у формі увлекательного командного конкурсу.
Услід за виявленням проблеми йде пошук її рішення. Тому одним з головних, базових умінь дослідника є уміння висувати гіпотези, будувати припущення. Гіпотеза, на відміну від простого припущення, має бути обгрунтованою, вказуючою дорогу дослідницького пошуку. Але для дитячих досліджень, направлених на розвиток творчих здібностей дитини, важливо уміння виробляти гіпотези за принципом «чим більше, тим краще», тому годяться будь-які, найфантастичніші гіпотези і навіть провокаційні ідеї. Вже сама по собі гіпотеза може стати важливим чинником, що мотивує творчий дослідницький пошук дитини.
«Що сталося?»
Педагог пропонує дітям ситуації і просить сформулювати можливі причини і наслідки описаних в них подій. Приклади ситуацій:
«Мишкові не дозволили дивитися телевізор».
«Катя посварилася з подругами».
«Мама не стала лаяти Васю за те, що він впустив чашку»
Для того, щоб виробляти гіпотези, слід вчитися, роздумуючи, ставити питання. Педагог, що бажає допомогти дитині придбати цей важливий для будь-якого дослідника навик, повинен знати, що питання зазвичай розглядається як форма вираження проблеми і ділиться умовно на дві частини — базисну (вихідна інформація) і вказівка на її недостатність. Базисом питання є вихідні знання, які в явній або в неявній формах можуть бути відбиті в питанні. Неповноту, невизначеність цих базових знань потрібно усунути. На це зазвичай і вказують слова «хто», «що», «коли», «чому» і інші аналогічні їм, вони зазвичай називаються операторами питання.
«Вгадай, про що запитали»
Одному учасникові дається картка з питанням. Він, не читаючи питання вголос і не показуючи, що написано на картці, гучно відповідає на нього. Наприклад, на картці написано: «Ви любите спорт?» Дитина відповідає: «Я люблю спорт». Решта всіх дітей повинна здогадатися, яким було питання.
Зразки питань:
Яке забарвлення зазвичай мають лисиці?
Що таке ліфт?
Чи є в природі живі істоти, схожі на дракона?
Чому зайці взимку міняють забарвлення?
Для вирішення дослідницьких завдань важливим є уміння давати визначення поняттям. Поняття — одна з форм логічного мислення. Поняттям називають форму думки, що відображає предмети в їх істотних і загальних ознаках. Визначити поняття — вказати, що воно означає, виявити ознаки, що входять в його вміст. З точки зору дослідницької діяльності поважно, аби діти опанували такі поняття, як: явище, причина, слідство, подія, обумовленість, залежність, відмінність, схожість, спільність, сумісність, несумісність, можливість, неможливість і ін. Без опанування цих понять немає і не може бути абстрактного мислення.Слід учити дитину переходити від конкретного предмету і окремого факту до абстрактного узагальнення.
«Відгадай»
Педагог загадує і дає словесний опис предмету, діти намагаються відгадати його. Потім роль ведучого передається дітям. Гра проводиться три-чотири рази. По ходу гри педагог стежить за тим, аби діти давали якомога більше характеристик предмету. Можливі варіанти цього завдання: для малят вихователь може виставити декілька предметів і загадувати один з них; складніші варіанти – загадати один з предметів, що знаходяться в цій кімнаті, або предмет, якого тут немає.
Важливим для дослідника є уміння класифікувати. Класифікацією називають операцію ділення понять по певній підставі на класи, що не перетинаються. Не усяке перерахування класів можна вважати класифікацією. Одна з головних ознак класифікації — вказівка на принцип (підстава) ділення. Класифікація може бути простою, а може бути і багатоступінчастою, розгалуженою. Наприклад, поділимо всі звуки на групи: мовні і немовні. У свою чергу, мовні звуки можна поділити на голосні і приголосні, а приголосні – на тверді і м’які і так далі.
Савенков звертає особливу увагу на те, що при класифікації предметів і явищ зовнішнього світу і навчанні цьому дітей, слід постійно пам’ятати, що інколи не можна встановити різкі розмежувальні лінії. Кожна класифікація відносна.
Усіляка класифікація має мету, тому вибір підстави класифікації зазвичай диктується цією метою. Оскільки цілей може бути дуже багато, то одна і та ж група предметів може класифікуватися по різних підставах.
Спостереження, мабуть, — самий популярний і доступний метод дослідження, вживаний в більшості наук і часто використовуваний звичайною людиною в повсякденному житті. Спостереженням зазвичай називають вигляд сприйняття, що характеризується цілеспрямованістю, що і відрізняє спостереження від простого споглядання. Для того, щоб дитина навчилася користуватися цим методом дослідження, необхідно розвивати увагу і спостережливість.
«Хто пропав?»
Педагог виставляє перед дітьми декілька предметів (іграшок) і просить запам’ятати їх. Потім дітям пропонується закрити очі, а той, що в цей час веде прибирає один або декілька предметів (іграшок). Діти повинні назвати недостаючі предмети.
Інший блок завдань для розвитку уваги і спостережливості — парні картинки, що містять відмінності. Завдань подібного роду зараз багато в дитячих книжках, журналах і газетах.
Експеримент — найважливіший з методів дослідження, який використовується практично у всіх науках. На відміну від спостереження, що тільки фіксує властивості предметів, експеримент передбачає прямі або побічні дії людини на об’єкт. Будь-який експеримент передбачає проведення яких-небудь практичних дій з метою перевірки і порівняння. Але експерименти бувають і уявні, тобто такі, які можна робити лише в думці.
Поняття в мисленні не виступають розрізнено, вони зв’язуються між собою. Формою зв’язку понять один з одним є думка. Думкою називають вислів про предмети або явища, що складається з твердження або заперечення чогось. Мислити — означає висловлювати думки. За допомогою думок думка отримує свій розвиток.
Важливим засобом мислення є висновок, або умовивід. Умовиводом називається форма мислення, де на основі знань та досвіду людей виводиться нове знання. Для формування первинних навичок і тренування уміння робити прості висновки аналогічно можна скористатися такими вправами:
«Що на що схоже?»
Педагог пропонує дітям подумати, на що схожі узори на килимі, контури хмар, автомобілі і тд?
Аби зробити висновок, можна скористатися нескладним педагогічним прийомом, яке Савенков називає «підведенням під ідею». Слід підвести дітей до висновку про те, що якщо мають рацію всі, то можна сказати: «Різні люди на світ дивляться по-різному». Дуже важливо, аби діти відчули, як робиться висновок.
