АНАЛІЗ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ
Колективний перегляд занять – важлива форма науково – методичної роботи.
Головна мета науково-методичної роботи в дитячому садку — підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного вихователя, розвиток та підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу.
Однією з найбільш ефективних традиційних форм активного навчання педагогічного аналізу та самоаналізу є колективні перегляди занять та інших режимних процесів. Антон Макаренко писав з цього приводу: «Зі мною працювали десятки молодих педагогів. Я переконався: як би успішно людина не закінчила педагогічний вуз, якою б талановитою вона не була, коли вона не вчитиметься на досвіді, вона ніколи не буде добрим педагогом. Я сам учився у старших педагогів, і в мене багато хто вчився…»
Відкриті заняття мають особливе призначення. Вихователі можуть іти до свого колеги, щоб побачити нову, але вже відпрацьовану методику, яка дає високий кінцевий результат, тобто для запозичення прогресивного досвіду. Або ж вихователів запрошують на відкрите заняття-експеримент, коли нова методика, прийом тільки-но створюються, коли вихователь ставить дослідницьке завдання і знає способи його розв’язання, але кінцевий результат ще не є очевидним (у цьому разі компетентна думка колег конче потрібна).
Відкритому заняттю, яке є не тільки засобом ознайомлення з кращими взірцями роботи, а й школою навчання та майстерності, має передувати велика робота як вихователя, що проводить заняття, так і всього педагогічного колективу, бо від цього значною мірою залежить ефективність перегляду. Отже, бажано, щоб педагоги заздалегідь вивчили та обговорили теоретичні питання, пов’язані з проблемою відкритого заняття. З цією метою їм пропонують список літератури, яку згодом аналізують та обговорюють на малій педагогічній раді. У процесі обговорення визначаються головні ідеї, що заслуговують на увагу та запровадження в практику, а також можливості їх реалізації на заняттях. Проаналізувавши результати обговорення, завідувачка (або методист) визначає дату проведення, тему заняття. Попередній графік фіксується у річному плані роботи дошкільного закладу.
Керівник визначає головну методичну мету відкритого заняття, враховуючи досвід та рівень педагогічної майстерності вихователя, а також проблему, над якою працює педагогічний колектив дошкільного закладу. Отже, метою може бути організація обміну досвідом серед вихователів дошкільного закладу; показ нової методики; проведення заняття, коли присутні студенти педагогічного училища, інституту, керівники базових дитячих садків, молоді фахівці; запровадження нових форм організації роботи, нових методів та прийомів; апробація нових програм, методичних рекомендацій, посібників; узагальнення досвіду майстра-педагога, творчий звіт вихователя перед колегами про результати роботи.
Чітке визначення методичної мети допомагає вихователеві
цілеспрямовано готуватися до цього заняття так, щоб якомога краще показати свій досвід. З другого боку, і спостереження педагогів, які присутні на занятті, будуть конкретнішими. Усе це підвищує ефективність заходу.
Відкрите заняття, як правило, доручають проводити найбільш досвідченому вихователеві, Він повинен заздалегідь (за кілька днів до того) підготувати докладний план-конспект та ознайомити з ним усіх, хто має бути присутнім. Слід показати місце цього заняття у системі занять, визначити навчальні виховні, розвивальні цілі, шляхи та способи розв’язання визначених завдань, обов’язково дати характеристику психолого-педагогічних можливостей своє групи.
Спостерігаючи за перебігом відкритого заняття присутні на ньому роблять нотатки, за якими попу здійснюватиметься аналіз. Без фіксації спостережень та зауважень по ходу заняття аналіз та обговоренню будуть неконкретні та неаргументовані. Завважимо спостереження не повинні зводитися до простого «фотографування» того, що відбувається. Слід виявити й простежити логіку заняття, виділити чинники які дають змогу реалізувати його основну методичну мету, дидактичні, виховні та розвивальні завдання.
Форми запису можуть бути різними:
- Сторінку поділяють навпіл по вертикалі. На одній половині записують спостереження, пов’язані з діяльністю педагога, а на другій — те, що стосується дітей.
- В одній колонці записують хід заняття, а в другій — досягнення й недоліки.
- Поділивши сторінку на три колонки, в першій фіксують зауваження, пов’язані з ходом заняття, у другій — зауваження щодо діяльності педагога, в третій — щодо діяльності дітей.
- Сторінку розбивають на чотири колонки. Першу присвячують організаційній діяльності та особистісним якостям педагога, другу —виконанню навчальних завдань, третю — реалізації виховних завдань, четверту — діяльності дітей на занятті та характеристиці групи.
Можуть бути й інші форми запису залежно від обраної методики аналізу заняття.
По завершенні відкритого заняття записи уважно переглядаються, аналізуються, узагальнюються, а відтак формулюються висновки та пропозиції (практичні рекомендації).
Починає обговорення педагог, який веде заняття. Він аналізує своє заняття, розкриває його методичний задум, мету, завдання і шляхи їх досягнення, відзначає позитивні, на його погляд, моменти і недоліки та пояснює, чим вони зумовлені, оцінює ефективність застосованих прийомів.
Перелічимо питання, які має поставити собі вихователь, аналізуючи своє заняття: Чи досягнуто головної мети заняття? Яким я бачив хід заняття і чи здійснилися мої наміри? Які труднощі виникали в процесі використання різних методів та прийомів? Чи вдалося мені їх подолати? Чи відповідали методи та прийоми заняття головній меті заняття та рівневі розвитку дітей? Які моменти заняття вважаю найбільш вдалими? Чому? Які можливості не були реалізовані? Чи вдалося перебудуватися в ході заняття, як того вимагала ситуація? Чи вдалося створити атмосферу співробітництва, викликати в дітей почуття співпереживання, радості за свій успіх і успіх товариша?
У такому підході до аналізу заняття — з погляду єдності діяльності педагога та дітей — бачимо один з основних критеріїв оцінки праці вихователя.
Після самоаналізу здійснюється колективний аналіз відкритого заняття.
У педагогічній літературі можна знайти чимало різних рекомендацій щодо аналізу занять, тому, гадаємо, не варто докладно на цьому зупинятися. Ми пропонуємо план аналізу заняття, в основу якого покладено матеріал, розроблений А./-/. Троян (дисертаційне дослідження).
Алгоритм педагогічного аналізу заняття –
1-й етап — попередній етап збирання інформації для аналізу:
а) бесіда з вихователем (яке місце посідає це заняття в системі занять: вид, тип, програмний зміст);
б) бесіда з дітьми та уточнення, чи засвоїли вихованці програмний змісту заняття.
2-й етап — характеристика елементів заняття:
2.1. Програмний зміст:
а) відповідність завдань програмі вікової групи;
б) відповідність завдань рівню розвитку дітей;
в) обсяг програмного матеріалу.
2.2. Характеристика діяльності вихователя:
а) відповідність застосованих прийомів віку дітей, виду заняття, вимогам методики;
б) доцільність застосування використаних прийомів.
2.3. Характеристика діяльності дітей:
а) засвоєння дітьми програмного змісту, передбаченого поставленими завданнями;
б) особливості поведінки: активність, увага, інтерес, ставлення до заняття;
в) навчальні навички дітей (відповідно до вимог програми).
2.4. Характеристика умов проведення занять:
а) санітарно-гігієнічні (оцінити їх відповідність вимогам):
б) естетичні;
в) організаційно-педагогічні.
3-й етап — характеристика зв’язків між елементами заняття та їх взаємодії:
3.1. Зв’язок між видом, типом, темою заняття та програмним змістом:
а) чи дає змогу обраний тип заняття реалізувати поставлене завдання;
б) відповідність програмного змісту темі заняття; чи дає тема заняття можливість реалізувати обраний програмний зміст?
3.2. Характеристика зв’язку між програмним змістом та діяльністю вихователя:
а) чи передбачено прийоми для розв’язання кожного завдання, чи дає змогу повно та якісно розв’язати поставлені завдання сукупність застосованих прийомів.
3.3.Характеристика зв’язку між програмним змістом та діяльністю дітей. Оцінити, якою мірою
переглянуте заняття сприяло розвиткові навчання та виховання дітей.
3.4. Характеристика зв’язку між діяльністю вихователя та дітей:
а) оцінити взаємодію, узгодженість діяльності вихователя та дітей, чи є діалог між дітьми та вихователем провідною формою спілкування;
б) зіставити педагогічні прийоми вихователя, його тон, особливості поведінки з особливостями поведінки дітей;
в) оцінити, чи вміє вихователь контролювати, аналізувати діяльність дітей та коригувати відповідно свою діяльність;
г) визначити, чи володіють діти навичками та прийомами аналізу й оцінки результатів своєї діяльності та діяльності своїх товаришів;
д) визначити, чи підтримує вихователь постійний зворотний зв’язок з дітьми.
- Характеристика зв’язку між діяльністю вихователя та умовами проведення заняття. Оцінити, чи враховував вихователь у своїй діяльності наявні умови, чи коригував свою діяльність у зв’язку зі зміною умов.
- Характеристика зв’язку між умовами проведення занять та діяльністю дітей. Оцінити, як позначилися умови на результатах — засвоєнні дітьми програмного змісту.
4-й етап завершальний — формулювання висновків та пропозицій. На цьому етапі слід дати оцінку заняття: чи виконало воно розвивальну, навчальну та виховну функції відповідно до поставлених практичних завдань. Щоб сформулювати висновок, потрібно:
- Визначити загальну оцінку, для чого зіставити характеристики 2.1 і 2.3; 3.1 і 3.3.
- Вибрати з усієї наявної інформації найістотніші факти, що підтвердять попередню оцінку.
- Виділити аргументи, що визначили остаточну оцінку, для чого звернутися до характеристик п.п. 2.2; 2.4; 3.2; 3.3; 3.4; 3.5; 3.6.
- На основі викладеного сформулювати пропозиції.
Отже, ми дали алгоритм розгорнутого комплексного педагогічного аналізу відкритого заняття. Залежно від методичної мети відвідання заняття, його можна використати повністю або частково, або змінити структуру відповідно до конкретних умов.
Бажано надати аналізові форму дискусії, під час якої висловлюються та аргументуються різні думки, судження, ідеї. Вихователі обговорюють, доводять. обґрунтовують можливості та переваги того чи іншого методу, співвідносять його з конкретними умовами. Всі зауваження мають бути коректними, принциповими. Керівник перегляду активізує присутніх додатковими запитаннями.
Підсумовує обговорення той, хто керує аналізом (завідувачка або методист). Він нагадує методичну мету відкритого заняття, зупиняється на основних ідеях, реалізованих у ньому, констатує, наскільки вдалося досягти поставленої мети, резюмує, які особливості відкритого заняття заслуговують на схвалення та запровадження, які положення є опорними або потребують додаткового вивчення.
Таким чином, компетентний педагогічний аналіз та самоаналіз відкритого заняття сприяють підвищенню значення колективних переглядів як важливої форми науково-методичної роботи в дошкільному закладі.
