Використання в роботі малих форм фольклору
На думку вчених, ранній вік відрізняється особливою сприйнятливістю до всього нового. У дитини інтенсивно формується наочно-образне мислення та уява, розвивається мова, психічне життя збагачується досвідом, виникає здатність сприймати світ. Поява деяких узагальнених знань про предмети і явища є важливим етапом в ознайомленні з навколишнім світом через народні твори.
В останні роки, поряд з пошуком сучасних моделей виховання зростає інтерес до фольклористики, відроджуються найкращі зразки народної педагогіки. Фольклор – одне з дієвих та яскравих засобів її, що таїть величезні дидактичні можливості. Знайомство з народними творами збагачує почуття і мову малюків, формує відношення до навколишнього світу, відіграє неоціненну роль у всебічному розвитку.
Цікаві дослідження Л. Н. Павлової, де, зокрема, показані роль і місце фольклору в сучасній педагогіці раннього дитинства. Відзначається, що фольклор – дієвий метод гуманізації виховання з перших років життя дитини, тому що містить безліч ступенів педагогічного впливу на дітей з урахуванням їх вікових можливостей.
Цілеспрямоване і систематичне використання творів фольклору в дитячому саду дозволить закласти фундамент психофізичного благополуччя дитини, що визначає успішність його загального розвитку в дошкільний період дитинства.
Перше знайомство дитини з народною поезією починається з малих фольклорних форм: пестушек, потішок, примовок, лічилок, приказок, скоромовок, пісеньок-небилиць. І хоча вони складаються з кількох рядків не складних за змістом і простих за формою, однак, таять у собі чималі жанрові багатства.
Дитячий фольклор велика область усної народної поетичної творчості. Це цілий світ – яскравий, радісний, наповнений життєвою силою і красою. Він межує зі світом дорослих, але не підвладний йому і живе за своїми законами. Діти з живим інтересом вдивляються в життя дорослих і охоче запозичують їх досвід. Думка дітейпо в’язана з конкретними образами – в цьому ключ до таємниць дитячої художньої творчості. Особливості дитячої психіки, мислення визначили відбір творів дитячого фольклору.
Фольклор для дітей створений дорослими включає в себе колискові пісні, потішки, примовки, забавлянки, казочки. Ця область народної творчості є однією із засобів народної педагогіки. Материнська поезія відкривається колисковими піснями, призначення яких заколисати, приспати немовля. Коли дитина починає розуміти мову, впізнавати знайомих, які її бавлять пісеньками і короткими віршиками – забавлянками. Їх призначення – викликати у дитини радісні, бадьорі емоції. За ними ідуть потішки-віршики та вірші до перших ігор з пальцями, ручками, ніжками. Пізніше настає черга примовок-пісеньок і віршів, цікавих, перш за все своїм цікавим змістом, потім казок.
Зміст невеликих творів народної поетичної творчості багатоплановий. У потішках і пісеньках оживають явища природи («Ніч прийшла, темряву привела», «Обігрів телят, ягнят і ще маленьких хлоп’ят», на небі з’явилася веселка-дуга «висока і туга»), діють тварини (кисонька-мурисонька, курочка-рябушечка, сорока-білобока і багато інших персонажів). Опис їх не тільки поетичний, але й образний: курочка-рябушечка йде на річку за водичкою – ципляток напувати; кисонька – мурисонька їде на млин, щоб спекти прянички; сорока-білобока кашку варить – діток годувати; котик йде на торжок і купує пиріжок. Персонажі працелюбні, ласкаві і дбайливі: собачка не гавкає, щоб діток не лякати, а котик хитає Люлечку, заколисує немовля і т.д.
Усна народна творчість таїть у собі невичерпні можливості для пробудження пізнавальної активності, самостійності, яскравої індивідуальності малюка, для розвитку мовних навичок. Тому необхідно якомога ширше використовувати її у вихованні дітей.
Швидкоплинність і значущість перших років життя дитини висувають особливі вимоги педагогу, який працює з дітьми раннього віку, а саме: він повинен добре знати вікові особливості дітей, бачити індивідуальність кожного малюка, прогнозуючи «зону найближчого розвитку»
(Л. С. Вигодський). Все це дозволить дати багато малюкам в плані їх розумового розвитку. Педагог повинен знати, що діти раннього віку мають неповторні особливості в загальному розвитку і враховувати це при організації та методиці ознайомлення з народною поезією.
Фольклорно-ігрові заняття з малюками – діяльність специфічна і вимагає професійних знань і умінь в галузі народного мистецтва.
Педагог повинен навчитися володіти художніми засобами (співати, танцювати, грати на народних інструментах), тільки тоді він зможе привнести в заняття елементи артистичності, індивідуальності в виконанні народних творів. Тоді фольклорно-ігрові заняття будуть проходити не в традиційній формі, а як яскраве спілкування з малюками.
Педагог повинен знати рівень розвитку своїх вихованців і підбирати твори адекватно цього рівня, не занижуючи можливості дитячого сприйняття. У зв’язку з цим більше використовувати словесні, наочні, ігрові методи в ознайомленні з народними творами, варіювати методичні прийоми. Необхідно пам’ятати, що дитина, здатна прийня тибудь-який кумедний сюжет, увійти в ігрову взаємодію з дорослим і взяти на себе будь-яку роль.
При виконанні творів народної творчості вихователь повинен забезпечити розуміння змісту дітьми, завдяки емоційного забарвлення мови, зміни тембру, голосу. Таким чином, встановлюється мовна взаємодія з дитиною, розвивається образне сприйняття і наочно – образне мислення.
На фольклорно-ігрових заняттях бажано використовувати прийом дієвої співучасті дітей, залучення малюків до пошукової діяльності, самостійності, розвивати їх фантазію.
Відбираючи твори фольклору для занять з дітьми раннього віку, необхідно враховувати, щоб вони відображали всі сторони життя людини, розвитку взаємин з навколишньою дійсністю, спілкування з дорослим.
