Вимоги до організації та проведення мовленнєвих занять
Сучасні вимоги до підготовки та проведення занять із мовленнєвого спілкування з дітьми:
- Ретельна підготовка вихователя до заняття, визначення чіткої мети і завдань кожного мовленнєвого заняття (комплексного чи тематичного) з погляду навчання мови та розвитку мовлення. Оптимальний добір методів і прийомів навчання.
- Взаємозв’язок із попередніми заняттями з розвитку мовлення та заняттями з інших розділів Програми (ознайомлення з довкіллям, художньою літературою, розвиток сенсорики тощо), з різними видами дитячої діяльності. Наскрізне розв’язання мовленнєвих завдань. Доцільність інтегрованих занять.
- Мотивація мовленнєвої діяльності дітей (мотив – це те, задля чого говориться): наявність у дітей позитивних емоцій, інтересу до заняття, захоплення побаченим та почутим тощо.
- Суто мовленнєва спрямованість занять, побудова їх на знайомому, цікавому, близькому й зрозумілому матеріалі.
- Домінування принципу розвивального навчання, уникати риторичних запитань до дітей, введення елементів проблемно-пошукового методу.
- Максимальна мовленнєва активність дітей: чим більше діти говорять, тим ефективніше заняття (співвідношення таке: три частини тривалості заняття говорять діти, дві частини – вихователь).
- Максимальне використання ігрових прийомів навчання (дидактичних ігор та вправ, народних, рухливих ігор з текстами та діалогом, сюрпризів,ігор-забав, де дитина виступає мовцем тощо).
- Створення для кожної дитини ситуації успіху, захоплення, спонукання до висловлювання власної думки, прояву мовленнєвої ініціативи.
- Доцільне використання наочних посібників. Ілюстративний матеріал має бути добре знайомим дітям, естетичним, привабливим.
- Оптимальне співвідношення частин заняття за тривалістю (рівномірний розподіл часу між трьома частинами комплексного заняття).
- Диференційований підхід до дітей, урахування їхніх індивідуальних та вікових особливостей. Проведення індивідуальної роботи з вихованцями на закріплення мовленнєвих умінь і навичок, набутих на занятті (не колекціонувати дитячі мовленнєві помилки з попередніх занять).
- Оптимальна інтенсивність навантаження на дітей задля активізації їхньої розумової діяльності та запобігання втомі; дотримання визначеної тривалості заняття чи її подовження у разі підвищеного інтересу дітей, захоплення матеріалом.
- Позитивна оцінка будь-якого результату (не допускати погроз, докорів, негативної оцінки мовленнєвої діяльності дітей), не допускати авторитарного впливу дорослих.
- Забезпечення зворотного зв’язку.
- Заняття має бути емоційним, давати дітям відчуття задоволення.
- Забезпечення взаємозв’язку групових, індивідуально-групових та індивідуальних форм роботи з дітьми.
- Добиватися невимушеності, розкутості дітей на занятті. Давати можливість приймати зручну для них позу, сидіти як за столом, так і на килимку (на стільчиках півколом чи без них).
- Створення оптимального розвивального мовленнєвого середовища в групі (не обов’язково лише предметного): моделювання ситуацій спілкування; наявність прикладів для наслідування мови та мовлення; мотивація мовленнєвої діяльності дітей і створення умов для самостійної мовленнєвої діяльності (підтримка, заохочення).
- Залежно від рівня мовленнєвого розвитку дітей вихователь вирішує, які мовленнєві завдання слід виносити на заняття, а які ватро включати в ігри-заняття, або у невимушене побутове спілкування.
- Доречно дотримуватися тематичного принципу розподілу лексики та різних мовленнєвих завдань відповідно до нього (по місцях) з метою активізації словника кожної дитини, граматичної правильності мови, звукової культури, збагачення мовленнєвого досвіду.
- Дотримуватися принципу повторюваності програмових мовленнєвих завдань. Дидактично спрямовані мовленнєві ігри і заняття слід будувати так, щоб діти на кожному наступному занятті могли використовувати мовленнєвий досвід, набутий на попередніх заняттях та на різноманітних зв’язках між заняттями різного спрямування та характеру.
- Мова вихователя має бути взірцем для наслідування (доброзичлива, м’яка, лагідна, емоційна, виразна, літературна), характер спілкування – щирим, довірливим, невимушеним, демократичним.
- Дотримання основних правил формування активної мовленнєвої діяльності кожної дитини:
- вести дитину у занятті (грі) від простого до складного;
- не робити за дитину те, що вона може зробити сама;
- створювати на занятті (під час гри) вільну, невимушену обстановку;
- зацікавлювати малюка заняттям(грою), але не примушувати грати;
- не заважати дитині думати, приймати рішення;
- частіше хвалити дитину, підбадьорювати її;
- радіти успіхам разом з малюком.
